Ведучий. Давно відгриміли останні постріли Великої Вітчизняної війни. Дорогою ціною було завойовано щастя жити і працювати під мирним небом. Чимало пам’ятників і обелісків з’явилось на нашій багатостраждальній землі. Ведуча. Горять вічні вогні біля обелісків, нагадуючи нам, сьогоднішнім, живим, якою високою ціною завойовано мир на землі. Учень. Чом,скажіть, на вогонь цей суворий Лиш погляну – й здається мені: То у тиші згоряють прозорі, Не прожиті- загиблими – дні? Він горить.Чуєш, трепетна ноче? Бачиш, ранку, як полум’я б’є? Усечасно горить. Палахкоче. …А чи в світі світліше стає? Ведучий. Але є й інші живі пам’ятники, які нагадують нам про воєнні часи. Ці пам’ятники - дерева. Ведуча. Багато могли б розповісти про війну дерева. Бачили вони, як в пам’ятному сорок першому звалилися на нашу землю свинцеві дощі, запалили в небі вогняні спалахи, охопив міста і села, ліси і поля чорний дим пожеж. Ведучий. На території України було спалено повністю або частково 714 міст і селищ, 28 тисяч сіл і хуторів, мільйони людей залишилися без даху. Учень. …Впала кара на країну, Крає душу кривавий біль. Вкрай увогнену і руїнну Кат зоставив її між піль. …Ні осель , ні могил - нічого. Тільки мертва дорога й вись. Тільки ясен самотній вбого Біля пругу чорного схиливсь. (Презентація фотографій провійну з піснею «Війна») Ведуча. На захист рідного краю встала вся країна. І разом з усіма народом на захист Вітчизни встали ліси. Ведучий. Для багатьох улюбленим деревом була береза. Білокора красуня щедро напувала людину своїм соком, лікувала від хвороб, вірно оберігала дівочі таємниці, скликала у свята молодь. Береза ділила з народом радощі і горе війни. Ведуча. У березі поєдналась дивна краса і чистота, простота і теплота. У дні воєнних випробувань береза зігрівала серця, піднімала в душі велику любов до батьківського краю, вселяла віру в перемогу. Учень. Я пам’ятаю , як в березу Влучила бомба на зорі… Прозорий сік стікав, як сльози, По понівеченій корі. Спасибі, лісова красуня, Що прийняла ти біль людей, Що захистила батька й сина, Зберегла щастя для дітей. Ведучий. «Лісові масиви з давні – давен служили надійним бастіоном проти ворогів. У суворі роки важких історичних випробувань ліси, розміщені на шляху окупантів, перетворювались на неприступні чи важкодоступні перешкоди, стримували натиск ворогів, вимотували їх сили, вселяли забобонний жах. І ці ж ліси спасали від загибелі мільйони мирних людей, ховали склади зброї і поранених воїнів. Вони були рідною домівкою для партизан і бойових частин армії, які діяли в тилу ворога. Історично так склалось, що особливо почесно воїнських, смоленських…лісів». Ведуча. На кожному кроці ворогу ввижались партизани. В пітьмі навіть одиноке дерево примушувало фашистові тремтіти від жаху. Особливо вони боялися лісових масивів, де за будь – яким кущем. Будь – яким пагорбом їх могла підстерегти смерть. Ведучий. На кожному кроці ворогу ввижались партизани. В пітьмі навіть одиноке дерево примушувало фашистів тремтіти від жаху. Особливо вони боялися лісових масивів, де за будь – яким кущем, будь – яким пагорбом їх могла підстерегти смерть. Ведучий. Ні вдень, ні вночі фашисти не знали спокою на окупованій території. Летіли під укіс ворожі поїзди окупованій території. Летіли під укіс ворожі поїзди з технікою, підривалися мости, на дорогах вибухали автомашини з гітлерівцями. В тилу ворога йшла партизанська війна. І, як вірний друг, ліс допомагав народним месникам. Ведуча. За час окупації в області діяло 5 партизанських об’єднань, 7 окремих загонів, 13 міських і районних підпільних комітетів і понад 140 підпільних організацій і груп, до складу яких входило понад 17 тис. осіб. Їхніми силами проведено 1272 бойові операції, знищено 613 залізничних ешелонів, 158 танків і бронемашин та багато військової техніки, поранено і взято в полон тисячі гітлерівських солдатів, офіцерів. Ведучий. «У всіх районах прифронтової полоси ліси були дуже пошкоджені. Окупанти громили їх артилерією, бомбували навмання обширні райони, де думали, що є партизанські загони, палили ліси, намагаючись «викурити» партизан, валили танками під час каральних операцій,мінували лісові дороги та узлісся». Ведуча. За даними обласної комісії в 1944 році було встановлено, що гітлерівцями знищено майже 5 тис. дерев багаторічних насаджень. До 30,5 тис. житлових будинків, 11 тис. надвірних будов, спалених і зруйнованих фашистами, додані ще й дерева. Ведуча. Пройшли роки… Зросли травою партизанські землянки. Не лунають у гаях партизанські черги, не сколихнуть землю вибухи гранат. Пішла в минуле війна, але час не стер її сліди в лісі. Ведучий. Свинцевим градом куль поливав ворог нашу землю. Частину смертельного вантажу взяли на себе березові гаї і діброви, ялинові ліси. І зараз ще дерева зберігають на собі сліди сталі та свинцю. Ведуча. Всміхайся, хлопчику, весні І дням у сонячному блиску. Три кулі знайдено в сосні, Що на твою пішла колиску. Колись сосна прийняла на себе смертоносний метал, зберігши життя воїну, а сьогодні стала колискою для його правнука. Добром послужила людям. (Звучить пісня «Журавлі» музика М.Блантера, слова Р.Гамзатова) Ведучий. За роки війни населення області зменшилось на 405 тис. осіб. Понад 113 тис. полягло на полях бою, 117 тис. молодих подолян було вивезено до Німеччини. Із нашого села загинуло 307 чоловік. Ведуча. Наші серця хвилюють не тільки дерева – пам’ятники, залишені війною. Про неї нагадують дерева – пам’ятники, посаджені на честь загиблих у повоєнний час. Ведучий. Ростуть дерева, як продовження життя тих, хто віддав його за мирний шепіт лісів, чисте небо над головою. Частинка їх плоті, підкоряючись одвічному ритмові природи, зеленіє щорічно травою і барвить квітами на луках, золотиться колоссям на полях, наливається спілим рум’янцем яблук, багряніє осіннім листям різних дерев. Звучить пісня «День перемоги» із супроводом презентації)